Офіційний веб-сайт

Агібалов Василь Іванович

 

Агібалов Василь Іванович ‑ народився 8 (21).IV.1913 р. в с. Велика Гнилушка, тепер с. Лозове Воронезької області Російської Федерації.

Скульптор, народний художник УРСР з 1978 року. Закінчив 1942 року Харківський художній інститут. З 1949 по 1954 роки ‑ його викладач. Викладав також у Луганському художньому училищі (1944-1949 рр.). Працює у станковій і монументальній пластиці. Представник харківської школи скульптури. Портрети Агібалова вирізняються психологічною насиченістю. Він є автором таких творів: пам’ятник молодогвардійцям у Краснодоні (1954 р.; у співавторстві з В.І. Мухінимі В.X. Федченком),монумент Вічної Слави у Дніпропетровську (1967 р.; у співавторстві), монумент на честь проголошення радянської влади в Україні у Харкові (1975 р.; у співавторстві) і пам’ятний знак на честь 1000-ліття хрещення України-Руси у Харкові (1998 р.). Автор скульптурних портретів: шахтаря М.Я. Мамая (шахта Червоноармійська Донецької області); селекціонера-генетика В. Я. Юр’єва; астронома, академіка М.П. Барабашова; підпільника, страченого гестапо, О.Г. Зубарєва; партійного і державного діяча С.В. Косіора (всі бюсти встановлені в м. Харкові); головного конструктора танка Т-34 М.І. Кошкіна (в Київському танковому училищі); а також шахтарів І. Бридька та М. Мамая, Ю. Гагаріна, Т. Шевченка, М. Щепкіна, ботаніка А. Потебні, О. Петрусенко (створені в 1960-1980 pp.) та ін.

Присуджено Шевченківську премію 1977 року разом з Я.Й. Риком, М.Ф. Овсянкіним, С.Г. Світлорусовим (скульпторами), І.О. Алфьоровим, А.О. Максименком, Е.Ю. Черкасовим (архітекторами) за монумент на честь проголошення радянської влади в Україні у м. Харкові.