Офіційний веб-сайт

Дмитро Іванов «Зорі над Україною»

Видавництво «Український письменник», м. Київ, 2013 р., 412 с., ISBN 966-01-0320-4 (серія), ISBN 978-966-579-407-3

Передмова Михайла Слабошпицького

Післямова Володимира Базилевського

 

Анотація

Він свідомий інакшості своєї поезії: «На неї мода тюкала салонна...». Тюкає й нині. Поет якщо й переймається тим, то публічно не нарікає. Бо не раз упевнювався: у нього є свій читач. «Вже вірші мої недовіру збороли й засвічують сльози у добрих очах».

Це правда.

 

Михайло Слабошпицький:

«…повернімося до дебюту Дмитра Іванова. Поета, не подібного до жодного з тодішніх дебютантів. Поета, який послідовно відгетьковував будь-які натяки на літературну гру чи зухвалі експерименти. В усьому вчувалося, що він прийшов у поезію цілком сформованою людиною. Він на той час уже дав собі відповіді на багато важких запитань, уже уклав свою систему цінностей ‑ і життєвих, і літературних. Звідси й дивовижна, мовби дочасна зрілість його слова, незатуманеність поетичного змісту».

 

Володимир Базилевський:

«Дмитро Іванов ‑ носій світовідчуття селянства у тому його стані, коли свідомість хоч і зазнала деформацій у лещатах лютого режиму, а все ж не втратила віри в можливість змін і в добре начало в людині. Він, хоч як дивно це звучить, поет український».

 

Борис Олійник:

«Дмитро Іванов ‑  один з тих небагатьох, про кого можна без натяжки, без будь-яких пом’якшених знижок сказати: поет од Бога. У нього немає «прохідних» віршів. Навіть у менш вдалих із них обов’язково зблисне чистий діамант справжньої поетичної знахідки, якийсь неординарний, свіжий «хід». Він органічний до того ступеня, коли вже навіть технічні терміни під дією мікроклімату його вірша природно прилучаються до поетичного ряду і ладу».