Безніско Євген Іванович

Графік, монументаліст.

Шевченківська премія 2006 за серію ілюстрацій до творів Івана Франка.

Народився: 19.10.1937, містечко Кагарлик, нині місто Київської області.

Освіта: Закінчив Художню студію в м. Самборі (1950; викладач М. Прокопенко), Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1955; викладач О. Лопухов), Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964; клас Р. Сельського).

Кар’єра: Працював на Львівському художньому комбінаті (1963—99), був головою художньої ради, головним художником (1981—86).

Твори: Графіка переважно присвячена творам І. Франка (14 поем), серед кращих творів — «Смерть Каїна» (1969), «Мойсей» (1966—69), «Іван Вишенський» (1971), «Похорон» (1972), «Панські жарти», «Ботокуди», «Рубач» (усі — 1974), «Христос і хрест» (1986), «Бориславські оповідання» (1987—90), «Межи добрі люди» (1995), «Захар Беркут» (1998); Лесі Українки — «Оргія» (1974), «Вавилонський полон» (1977), «В катакомбах» (1978), «Одержима» (1982), «На полі крові» (1986); В. Стефанику — «Стратився», «Сини», «Пістунька» (усі — 1979), «Межа» (1988); портрети: «Григорій Сковорода» (1974), «Юрій Дрогобич» (1976), «Лесь Курбас» (1977), «Маркіян Шашкевич», «Іван Вагилевич», «Яків Головацький», «Іван Франко», «Уляна Кравченко» (усі — 1986), «І. Драч», «Р. Братунь», «Д. Павличко», «Ф. Стригун», «Т. Бриж», «І. Миколайчук» (усі — 1986— 91), «Автопортрет» (2002); монументальні твори — каплиця жертвам НКВС у м. Золочеві Львівської області (1995, співавт.), меморіал УСС на г. Маківці Сколівського району Львівської області (1988, у співавт.). Учасник художніх виставок з 1961. Персональні — у Львові (1966, 1968, 1979, 1981, 1995; разом зі скульптором Т. Бриж — 1967, 1973, 1986), Самборі (1969), Тернополі (1978), Дрогобичі (1998), Києві (1999—2002), Трускавці (2000); 1986 пересувна персональна виставка Євгена Безніска — Львів, Нагуєвичі, Самбір, Миколаїв.

Відзнаки: Заслужений художник УРСР (1989). Нагороджений ювілейною медаллю "20 років незалежності України". 

Помер: 11.07.2015 р. (м.Львів).