Офіційний веб-сайт

Бійма Олег Іванович

 

Бійма Олег Іванович

 

заслужений діяч мистецтв України (12.2000); Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм", ґенеральний директор (08.2000-01.07), в.о. ґенерального директора Державної ТРК "Культура"; кінорежисер; член Національного комітету з Державної премій України ім. Т.Шевченка (09.1996-12.2008); член правління Спілки кінематографістів України; член колеґії Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України (з 12.2000); режисер, сценарист. 

Народився 19.04.1949 (м.Київ); українець; батько Іван Свиридович (1912-1992) - військовослужбовець, Герой Радянського Союзу; мати Ніна Дмитрівна (1922) - пенсіонерка.

Освіта: Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, кінорежисерський факультет (1967-72, у В.Небери).

З 1972 - режисер, студія "Укртелефільм". Кінорежисер вищої категорії. Академік Телевізійної академії України (1997).

Лавреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1996).

Зняв понад 120 фільмів різних жанрів. Художні фільми: "Лючія ді Ламмермур" (1980), "Нехай він виступить" (1981), "За ніччю день іде" (1984; 2 серії), "Випробувачі" (1987), "Блакитна троянда" (1988; 2 серії), "Хочу зробити зізнання" (1989; 2 серії), "Чорна пантера та білий ведмідь" (1990), "Гріх" (1990; золота медаль фест. телефільмів у Саратові, призи "За кращу чоловічу роль", "За кращу музику до фільму"), "Пастка (1993; 5 серій), "Злочин з багатьма невідомими" (1993; 7 серій), "Острів Любові" (за творами українських класиків, 1996; 10 фільмів: "Острів любові", "Сон", "Природа", "Вирок", "Киценька", "Поєдинок", "Заручення", "Наречена", "Блуд"), "Пристрасть" (1998, 3 серії), "Прощання з Каїром" (2002, 2 серії). Документальні фільми: "Україна. Рік 1972" (1972), "Україна. Рік 1973" (1974), "Відкриваючи світ" (1977), "Витоки" (1977), "Борис Гмиря" (1982), "Карпатські джерела" (1986), "Дороги кобзарські" (1987), "Володимир Роянов та його полонянки" (1990), "Історія одного дому" (1991; 2 серії), "Львівських кав'ярень чар" (2 фільми), "Кахлі пана Пйотруся", "Львівський оперний в часі і просторі" та ін. Муз. фільми: "Перед концертом" (1973, про М.Кондратюка), "Квартет імені Лисенка" (1974), "Ти плюс я - весна" (1974), "Хор народний" (1974, про хор ім. Г.Верьовки), "Покликання" (1976, про А.Мокренка), "Казка як казка" (1978), "Образи" (1978, про Є.Мірошниченко), "Весільний вінок" (1979), "Пісні Платона Майбороди" (1981), "Розцвітає рута-м'ята" (1981), "Солов'їний романс" (1981, про М.Стеф'юк), "Тополина земля" (1982, про Р.Кириченко), "Земле моя світла" (1982, про квартет "Явір"), "Усмішки Нечипорівки" (1982), "Мелодії старого замку" (1982), "Весняні варіації" (1985, про

Н.Матвієнко), "Танцює Покуття" (1986), "Дума" (1986, про Капелу бандуристів), "Жити - це співати" (1987, про Є.Колесник), "А.Солов'яненко на сцені і поза сценою" (1989) та ін. 1997 - започаткував автор. цикл док. фільмів "Немеркнучі зірки" (реалізовано 40 фільмів), зокрема: "Л.Кадочникова" (2 фільми), "З.Дегтярьова", "Б.Которович" (2 фільми), "Ю.Ткаченко" (2 фільми), "К.Степанков" (3 фільми), "А.Солов'яненко" (2 фільми), "О.Басистюк" (2 фільми), "Є.Станкович" (2 фільми), "В.Гуцал", "Ю.Мушкетик", "Є.Мірошниченко" (4 фільми), "Ф.Стригун", "Сестри Байко" (2 фільми), "О.Гай", "М.Стеф'юк" (2 фільми), "Микола Стороженко", "Раїса Кириченко" (2 фільми), "Богдан Ступка" (3 фільми). Близько 70 фільмів-концертів. Володіє англійською мовою. Захоплення: музика, живопис.