Офіційний веб-сайт

До дня українського кіно у Києві відбувся вечір «Живі спогади про Івана Миколайчука»

У ньому взяли участь відомі кіномитці, які поділилися спогадами про геніального українського актора

Яканонсувалося, 10 вересня, у День українського кіно, в київському Будинку кіно відбувся вечір пам'яті Івана Миколайчука.

Ведучий, відомий кінокритик Сергій Тримбач, відкрив вечір і привітав усіх присутніх з Днем українського кіно, національним професійним святом працівників кінематографії, яке відзначається в Україні щорічно у другу суботу вересня. Ведучий нагадав, що День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996 році. 12 січня 1996 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 52/96 «Про день українського кіно».

Сергій Тримбачсказав, що історія встановлення свята була непростою, і розповів цікаву деталь про це.

У 1995 році за рішенням ЮНЕСКО відзначався 100-літній ювілей світового кіно. На ювілейному засіданні був присутній президент Кучма. Коли він зайшов до зали, раптово згасло світло. Сполошилася охорона глави держави. Можливо, скориставшись цим моментом, хтось із очільників Держкіно переконав Кучму у необхідності встановлення Дня українського кіно, що невдовзі і було зроблено.

Сергій Тримбач також зазначив, що цього року День українського кіно співпав з днем народження Олександра Довженка (10.09.1894 – 25.11.1956).

Далі виступив директор Кіностудії ім.Олександра ДовженкаОлесь Янчук. Він звернув увагу на те, що вперше День українського кіно доводиться відзначати у час важких випробувань – «свято під час війни».

Олесь Янчук зачитавпривітання зі святомвід Президента України Володимира Зеленського, який звернувся до кіномитців та поздоровив зі святом, використавши цитату Довженка «Україна в огні»:

«Сьогодні Україна в огні, розпаленому росією, відстоює свою незалежність і європейські цінності. Вдячний митцям, які нині відкривають світові велич і духовну красу України, її незборимий народ, що героїчно протистоїть агресору, утверджує суверенітет і територіальну цілісність своєї країни.

Дякую всім, для кого українське кіно є голосом майбутньої перемоги свободи, хто творить кіно заради Перемоги.

До того ж сьогодні не тільки День українського кіно, а й день народження видатного кінематографіста Олександра Довженка.

«Ми б’ємося за те, чому нема ціни у всьому світі, – за Батьківщину», – говорив український геній світового кіно Олександр Довженко, і ми, його нащадки, обов’язково переможемо загарбника!

Добра і благополуччя всім, натхнення й удачі. Слава Україні! Слава українському кіно!»

Нагадаємо, щоствореносеріал із однохвилинних серій«Україна в огні-2», який доступний онлайн у 211 серіях (див. за посиланням вYouTubeта уFacebook).

«Україна в огні 2»– сиквел-алюзія однойменної кіноповісті Олександра Довженка. Серіал встановив безпрецедентне досягнення, виходячи щоденно з 1-го березня вже сьомий місяць.

Потім на вечорі виступила легендарна актриса, Народна артистка України, лауреатка Національноъ премії України імені Тараса ШевченкаЛариса Кадочникова, яка зігралароль Марічкиу фільмі Сергія Параджанова«Тіні забутих предків» (1964), у якому другокурсник кіноінституту Іван Миколайчук був затверджений на свою дебютну роль головного героя Івана Палійчука («посунувши»раніше затвердженого кандидата!).

Лариса Кадочникова розповіла, що раз у житті бачила самого Олександра Довженка, і враження залишилися на все життя: він був як вихор, як «кінь з білою гривою».

Далі актриса розповіла, що тоді її чоловіком був молодий кінорежисер Юрій Іллєнко. Вона грала в московському театрі «Современник». Коли Юрій до неї приїжджав з України, то привозив величезні букети квітів, він сильно її кохав. Іллєнко їй сказав: «Якщо переїдеш до України, я обов’язково стану режисером, а ти будеш грати у мене всі головні ролі».

Настав момент, коли треба було визначатись: є чоловік, який працює в Україні, в Ялті, і працюватиме на кіностудії імені Довженка; та й мати актриси з України.

Допомогла випадкова зустріч у Москві із Сергієм Параджановим. Він якраз збирався знімати «Тіні забутих предків» і прямо сказав їй: «Ти – Марічка!» Для зйомок у фільмі актриса відпросилася на півроку у керівника театру «Современник» Олега Єфремова.

Коли приїхала в Київ, місто одразу ж підкорило її і вона вирішила залишитися тут.

Ларису Кадочникову познайомили з Іваном Миколайчуком. «Високий, красивий, стрункий, гордий, трохи сором’язливий», ‑згадує про нього актриса.

На зйомках легендарної кінострічки панувала надзвичайно товариська атмосфера: усі учасники знімальної групи шанобливо і з любов’ю ставились один до одного.

На прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» дуже хвилювалася. Після показу стрічки в залі запанувала тиша. І раптом Іван Драч сказав: «Щойно ми подивилися геніальний фільм».

Після цього відбулось тріумфальне світове визнання кінострічки. Лариса з Іваном удвох полетіли в Аргентину на презентацію фільму (у Миколайчука було лише 10 доларів на двох і чорний костюм, який йому дали друзі для поїздки). Режисера Сергія Параджанова і головного оператора Юрія Іллєнка за кордон не випустили.

В Аргентині фільм прийняли на «ура», всі кричали «Браво!». За тиждень українські актори переконались, що привезений ними фільм – це справді унікальне явище.

Лариса Кадочникова та Іван Миколайчук хотіли привезти Параджанову з-за кордону якийсь оригінальний презент. Купили на ринку… кокосовий горіх, який нагадував круглу, з рідким волоссям голову режисера.

Далі Сергій Тримбач передав присутнім вітання від дружини Івана Марічки Миколайчук (вона не змогла відвідати цей захід за станом здоров’я) і представив співачок ‑ Валентину Ковальську, Руслану Лоцман і Тетяну Школьну, яківиконалиулюблені пісні Івана Миколайчука, щозвучалив його фільмах. Заспівав на заході і молодий акторНазарій Носенко.

Минулого року побачила світкнигаВалентини Ковальської «ПІСЕННЕ ДРЕВО ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА». До книги увійшли спогади побратимів, всі пісні із фільмів за участю Івана Миколайчука, особисті фото з сімейного архіву його дружини Марії Миколайчук та фото з фестивалів ім. Івана Миколайчука.

Сергій Тримбач прямо зі сцени звернувся до меценатів із закликом перевидати цю унікальну книгу.

На диво, одразу ж відгукнувся пан Ігор Лаків'юк з «Буковинського земляцтва» і повідомив, що готовий профінансувати перевидання книжки пані Валентини Ковальської!

Далі Сергій Тримбач передав присутнім вітання від дружини Івана Марічки Миколайчук (вона не змогла відвідати цей захід за станом здоров’я) і представив співачок ‑Валентину Ковальську, Руслану Лоцман і Тетяну Школьну, яківиконалиулюблені пісні Івана Миколайчука, щозвучалив його фільмах. Заспівав на заході і молодий акторНазарій Носенко.

Минулого року побачила світкнигаВалентини Ковальської «ПІСЕННЕ ДРЕВО ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА». До книги увійшли спогади побратимів, всі пісні із фільмів за участю Івана Миколайчука, особисті фото з сімейного архіву його дружини Марії Миколайчук та фото з фестивалів ім. Івана Миколайчука.

Сергій Тримбач прямо зі сцени звернувся до меценатів із закликом перевидати цю унікальну книгу.

На диво, одразу ж відгукнувся пан Ігор Лаків'юк з «Буковинського земляцтва» і повідомив, що готовий профінансувати перевидання книжки пані Валентини Ковальської!

Далі Сергій Тримбач надав слово Народній артистці УкраїниРаїсі Недашківській, яказіграла Рузюу фільмі Івана Миколайчука «Вавилон ХХ». Вона прочитала поетичні рядки Ліни Костенко, зокрема вірш, присвячений Іванові Миколайчуку.

На завершення заходу був показаний фільм«Вавилон XX» (1979) – режисерський дебют Івана Миколайчука, символа українського поетичного кіно. Ця – за визначенням творця – романтична бувальщина у стилі «народного бароко» змальовує світ, в якому реальне постійно бореться з химерним.

Сценарій фільму – трансформована повість Василя Земляка «Лебедина зграя»(без дражливих тем колективізації й розкуркулення в українському селі). Іван Миколай зіграв у стрічці філософа Фабіана, образ якого нагадує Григорія Сковороду.

 

Автор: Михайло Роль

Джерело: volianarodu.org.ua