Офіційний веб-сайт

Драч Іван Федорович

 

 

Драч Іван Федорович

 

 

Драч Іван Федорович; голова ради Товариства «Україна-Світ»; голова президії Конгресу української інтелігенції (з 11.1995); член Комітету з Національної премій України ім.Т.Шевченка (з 09.1999); член Центрального проводу УНП (з 01.2003), член Ради УНП (з 01.2003).

Народився: 17.10.1936 (с. Теліжинці, Тетіївський район, Київська область); українець; дружина Марія ‑ голова Міжнародної організації «Жіноча громада»; син Максим ‑ лікар; донька Мар’яна ‑ політолог.

Освіта: Вищі сценарні курси Держкіно СРСР (м.Москва, 1962-64).

03.2006 кандидат в народні депутати України від Українського народного блоку Костенка і Плюща, №14 в списку. На час виборів: народний депутат України, член УНП.

Народний депутат України 4 склик. 04.2002-04.06 від блоку В.Ющенка «Наша Україна», №31 в списку. На час виборів: Голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, член РУХу (УНР). Член фракції «Наша Україна» (05.2002-03.05), член фракції УНП (з 03.2005), член Комітету з питань європейської інтеграції (з 06.2002).

Народний депутат України 3 скликань: 03.1998-03.2000, виборчий округ №167, Тернопільська область. На час виборів: голова ради Товариства «Україна», член НРУ. Член Комітету у закордонних справах і зв’язках з СНД (07.1998-03.2000), член фракції НРУ (05.1998-03.2000).

1954-55 ‑ учитель 7-річної школи, с. Дзвеняче; інструктор, Тетіївський РК ЛКСМУ Київської області. 1955-58 ‑ служба в армії, 1958-61 ‑ студент, Київський університет ім.Т.Шевченка (українська філологія, не закінчив). 1961-62 ‑ літпрацівник, газета «Літературна газета», м. Київ. 1962-64 ‑ слухач, Вищі сценарні курси Держкіно СРСР. 1964-74 ‑ сценарист, Київської кіностудії ім.О.Довженка. 1974-87 ‑ на творчій і журналістській роботі, м.Київ. Обирався секретарем, членом правління Спілки письменників України. 1989-92 ‑ 1-й секретар Київської організації Спілки письменників України. Один із засновників Народного руху, на Установчих та 2-х зборах Руху обирався його головою (09.1989-03.92), на 3-х зборах ‑ співголовою (03.1992-10.92), член президії Центрального проводу НРУ (05.1998-03.99), член Центрального роводу НРУ (10.1997-03.99). Член президії Центр. проводу РУХу (УНР) (12.1999-01.2003).

Народний депутат України 12(1) склик. з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Артемівський виборчий округ №259, Львівська область, член Комісії у закордонних справах (з 06.1990).

04.-10.1992 ‑ член Колегії з питань гуманітарної політики Державної думи України. З 1991 ‑ голова ради Товариства зв’язків з українцями за межами України («Україна-Світ»). 08.1992-08.2001 ‑ голова Української всесвітньої координаційної ради. 17.02.2000-08.02.02 ‑ Голова, Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (02.1997-11.2001); член Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України (12.1995-11.2001); член Ради з питань інформаційної політики при Президентові України (04.2001-09.02). Поет, перекладач, сценарист.

Лавреат Державної премії України ім.Т.Шевченка (1976) за збірку поезій «Корінь і крона», Державної премії СРСР (1983). Ордени Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Почесної Грамоти Президій ВР Грузинської і Литовської РСР. Орден князя Ярослава Мудрого V (10.1996), IV ст. (08.2001). Герой України (з врученням ордена Держави, 19.08.2006).

Державний службовець 1-го рангу (05.2000).

Автор книжок: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Поезії» (1967), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Дума про вчителя» (1977), «Сонячний фенікс» (1978), «Сонце і слово» (1979), «Американський зошит» (1980), «Зеленые врата» (1980), «Шабля і хустина» (1981), «Мелодия калины» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Київський оберіг» (1983), «Григорій Сковорода» (1984, співав.), «Теліженці» (1985), «Твори» (в 2 т., 1986), «Избранное» (1987), «Храм сонця» (1988), «Лист до калини» (1990, 1994), «Вогонь із попелу» (1995); кіноповісті «Криниця для спраглих» (1967), кіносценаріїв: «Пропала грамота» (1971), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1984), «Камінний хрест», книги літературно-критичних статей і есеїв «Духовний меч» (1983; 1988 - російською), перекладу «Історії русів» (1991) та ін.

Помер 19 червня 2018 року. Похований у с.Теліжинцях Тетіївського району Київської області.