Офіційний веб-сайт

Дрозд Володимир Григорович

 

Дрозд Володимир Григорович

 

 

Дрозд Володимир Григорович; письменник; президент Міжнародного благодійного фонду «Дівич-гора».

Народився: 25.08.1939 (с. Петрушин, Чернігівський район, Чернігівська область) в сім’ї колгоспників; українець; дружина ‑ Жиленко Ірина Володимирівна (1941) ‑ письменниця; донька ‑ Жиленко Ірина Володимирівна (1968) ‑ науковець; син ‑ Дрозд Павло Володимирович (1979) ‑ студент, кандидат богослов’я.

Освіта: Київський університет ім.Т.Шевченка, факультет журналістики (1968).

Працював у редакції Олишівської районної газети «Голос колгоспника», обласної молодіжної газети «Комсомолець Чернігівщини», республіканських газет: «Літературна Україна», «Молодь України», у видавництві «Радянський письменник». Член Спілки письменників України (з 1962). 1963-66 ‑ служба в армії. 1982-85 ‑ головний редактор, журнал «Київ». З 1992 ‑ голова, Літфонд України; заступник голови, Спілка письменників України.

Автор книжок оповідань і повістей: «Люблю сині зорі» (1962), «Парость» (1966), «Маслини» (1969), «Семирозум. Маслини» (1967), «Білий кінь Шептало» (1969), «Ирій» (1974), «Люди на землі» (1976), «Ніч у вересні» (1980), «Земля під копитами» (1981), «Три чарівні перлини» (1981), «Крик птаха в сутінках» (1982), «Самотній вовк. Балада про Сластьона» (1983), «Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок: Повість-шоу» (1994); романів: «Катастрофа» (1969), «Добра вість» (1971), «Ритми життя» (1974), «Дорога до матері» (1978), «Люди на землі» (1976), «Інна Сіверська, суддя» (1985), «Спектакль» (1985), «Новосілля» (1987), «Листя землі: Книга доль і днів минущих» (1992), «Злий дух. Із житієм. Пришестя» (1999) та ін. Переможець численних літературних конкурсів.

Лауреат премії ім.А.Головка, Державної премії України ім.Т.Шевченка (1992) за роман-епопею «Листя землі», Міжнародної премії фундації Антоновичів. Орден «Знак Пошани» (1989). «Орден Князя Ярослава Мудрого» V ст. (08.1999).

Захоплення: садівництво, шахи.

Помер: 23.10.2003, м.Київ.