Офіційний веб-сайт

Енциклопедія як проєкт культурної незалежності

8 вересня 2021 року о 15:00 в Київському літературно-меморіальному музеї-квартирі Миколи Бажана спільно з Державною науковою установою «Енциклопедичне видавництво» відбувся захід «Українська Радянська Енциклопедія: проєкт культурної незалежності» до 30-річчя Незалежності України.

Будь-яка національна енциклопедія є складовою інтелектуальної спадщини кожної незалежної держави й водночас мірилом її культурного розвитку. Це розуміли автори перших довідкових українознавчих видань ХІХ ‑ початку ХХ століття. Хоча спроби українців під час визвольних змагань 1917–1920 років створити власну державу зазнали невдачі, весь накопичений раніше потенціал вилився у потужний культурний розвиток, названий тоді ж таки «червоним ренесансом».

Частиною цих «ренесансних» процесів стала Українська радянська енциклопедія. Ідею її створення офіційно озвучив на Х з’їзді КП(б) У Микола Скрипник у доповіді «Про завдання культурного будівництва на Україні» 29 листопада 1927 року. Відтак було ухвалено відповідну резолюцію. Проте справа зрушила лише 1930-го і збіглася із початком «закручування гайок». Саме того року відбувся сумнозвісний процес «СВУ» і Москва почала планомірно й дедалі жорсткіше зачищати будь-які прояви нашої культурної окремішності, закриваючи установи та фізично знищуючи й морально ламаючи кращих представників української інтелігенції.

Історія «Української Радянської Енциклопедії» періоду 1930-х років у цьому контексті дуже показова. Головна редакція УРЕ на четвертому році своєї діяльності, 1934-го, була розформована як осередок войовничого націоналізму, а багато її співробітників репресовані. Підготовлений до друку перший том енциклопедії так і не побачив світу.

До ідеї відновлення УРЕ повернулися лише за десять років ‑ у 1944-му, щойно Україну було звільнено від німецької окупації. Серед членів редколегії — Олександр Богомолець, Микола Бажан, Олександр Білецький, Михайло Возняк, Євген Патон, Павло Тичина та інші. Три роки організаційно-підготовчих робіт завершилися у 1947 році закриттям проєкту нібито через брак матеріальних і фізичних ресурсів, але не без впливу політичних обставин — призначення очільником ЦК КП(б) У Лазаря Кагановича.

Реалізувати повністю амбітний проєкт УРЕ вдалося тільки з третьої спроби — 18 грудня 1957 року було ухвалено постанову № 1426 «Про видання Української Радянської Енциклопедії». Керівником головної редакції став Микола Бажан.

За період 1957-1983 років під головуванням Бажана було підготовлено й видано понад 130 томів довідкової літератури, серед яких визначальні два видання «Української радянської енциклопедії», шеститомна «Історія українського мистецтва», «Шевченківський словник», «Енциклопедія кібернетики», «Історія міст і сіл Української РСР» та інші.

Це той спадок, який залишив по собі головний редактор УРЕ Микола Бажан і який продовжує примножувати й розвивати сьогодні Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво».

Учасники заходу говорили:

– про історію енциклопедичної справи в Україні, зокрема проєкту УРЕ від задуму 1927 року до успішної реалізації в 1960-х (науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Андрій Тищенко);

– про репресії проти членів редколегії і співробітників УРЕ в 1930-х, а також про очевидні й відомі наперед несприятливі обставини для реалізації видання у той час (доктор історичних наук, професор, учений секретар Інституту історії НАН України Олександр Рубльов);

– про участь Миколи Бажана у відновленні роботи редакції УРЕ в 1940-х та діяльність на посаді головного редактора УРЕ протягом 1957–1983 рр., зокрема зусилля щодо увічнення імен репресованих діячів української культури (кандидатка філологічних наук, провідна наукова співробітниця Музею-квартири Миколи Бажана Альона Артюх);

– про видання «Історії українського мистецтва» та його архів, що зберігається в Енциклопедичному видавництві, а також реалізований проєкт оцифрування цього архіву (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Сергій Гірік);

– про сучасний стан розвитку енциклопедистки в Україні, збереження енциклопедичних традицій і спадщини академіка, лауреата Шевченківської премії Миколи Бажана та проєкт Великої української енциклопедії, що його реалізовує Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» (докторка історичних наук, професорка, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон).

У рамках заходу було представлено «Українська Радянська Енциклопедія: проєкт культурної незалежності», що відображає тривалу історію реалізації проєкту УРЕ на матеріалах документів із фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Газетного відділу Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, архіву Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Виставка доступна для огляду до 15 вересня 2021 р.

 

Прес-служба Національного музею літератури