Офіційний веб-сайт

Іванов Дмитро Йосипович

Поет, Заслужений журналіст України.

Шевченківська премія 2010 року за збірку поезій «Село в терновому вінку».

Народився 22 жовтня 1946 року у с. Тарасівка Новгородківського району Кіровоградської області.

Освіта: філологічне відділення Київського університету імені Т.Шевченка (1980 р.).

Життєпис: Закінчивши середню школу працював причіплювачем. Перші вірші надрукував у районній газеті. Служив у залізничному полку м. Чернігова і відвідував засідання обласної літературної студії при редакції газети «Деснянська правда».

У 1980-1991 роках працює у обласному Будинку народної творчості, а потім переходить на роботу до редакції газети «Гарт», яку очолює з 1991 року.

Працював у Кіровоградській районній газеті «Зоря комунізму» (1968-1972 роках), старшим редактором Чернігівського науково-методичного центру народної творчості (1978-1983 рр.), головою Чернігівського літературного об’єднання (1983-1994 рр.); від 1991 року ‑ головний редактор чернігівської обласної газети «Гарт». Від 2011 року – голова Чернігівської організації НСПУ. Більшість поезій – сюжетні, драматичні, створені на основі неординарних життєвих епізодів. Дмитро Іванов – майстер психологічного портрета; буденні побутові історії, зображені ним, стають ознаками часу і висвітлюють людину з її найхарактернішими рисами. Найчастіше звертається до жанру балади, розглядаючи болючі теми села. Окремі твори Дмитра Іванова перекладено російською, білоруською, башкирською, казахською, киргизькою, литовською, молдавською, болгарською мовами.

Твори: «Зерно і любов» (К., 1977 р.); «Грай, сопілонько моя» (К., 1979 р.); «Там, где рождаются радуги» (художньо-публіцистична повість, м.Москва, 1981 р.); «Заповіти мого роду» (К., 1983 р.); «Стремено» (К., 1986 р.); «Красный корень» (м.Москва, 1987 р.); «Маминих слів чорнобривці» (К., 1991 р.); «Зорі над Україною» (м.Чернігів., 2005 р.); «Здрастуйте! Я повернувся!» (м.Чернігів, 2007 р.); «Монолог з тридцять третього», (м.Чернігів, 2008 р.); «Село в терновому вінку» (м.Чернігів, 2008 р.).

Обласна літературна премія ім.О.Десняка (1979 р.), всеукраїнська ім.І.Нечуя-Левицького (1997 р.), імені М.Коцюбинського (2008 р.), міжнародної ім.Г.Сковороди (2001 р.), імені В.Винниченка (2009 р.). Національна премія України ім.Т.Шевченка (2010 р.).

Літературний успіх прийшов до нього 1976 року на Ірпінському семінарі молодих літераторів. Робітник теплиці з радгоспу імені Фрунзе Чернігівського району вразив присутніх новизною тематики і своєрідністю її художнього втілення.

У журналі «Вітчизна» з післямовою Івана Драча з'являється широка добірка його творів. Це був переконливий дебют. А невзабарі у видавництві «Молодь» побачила світ книга поезій Дмитра Іванова «Зерно і любов». Услід за нею у «Веселці» виходить збірка для дітей «Грай, сопілонько моя».

Дмитро Іванов стає лауреатом обласної літературної премії імені Олекси Десняка.

За книгу «Заповіти мого роду» його удостоєно Республіканської літературної премії ім.М.Островського.

Добірки Дмитра Іванова з'являються на сторінках всесоюзної преси. Згодом вони увійшли до збірки «Красный корень», що побачила світ у московському видавництві «Молодая гвардия».

Дмитро Іванов бере активну участь у громадському житті. Він ‑ учасник численних семінарів, декад, форумів, фестивалів літератури, які проводяться у країні і за рубежем.

Невдовзі вийшли з друку його нові книги «Стремено» та «Маминих слів чорнобривці».

У 2014 Дмитро Йосипович видав книгу «Родинний вітер».