Офіційний веб-сайт

Калинець Ігор Миронович

Поет, прозаїк, представник так званої «пізньошістдесятницької» генерації колишній політв’язень.

Шевченківська премія 1992 року за збірки поезій «Тринадцять алогій», «Невольнича муза», «Пробуджена муза».

Народився 9 липня 1939 року у м.Ходорів Жидачівського району Львівської області.

Освіта: філологічний факультет Львівського державного університету ім.І.Франка, (1956-1961 рр.).

Життєпис У 1961-1972 роках працював архіваріусом, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником Львівського обласного державного архіву. У 1972 році ‑ заарештований і засуджений на 6 років ув'язнення суворого режиму й 3 роки заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду». Покарання відбував у таборах у с.Всесвятське (1973-1977 рр.), потім с.Кучино (1977-1978 рр.) Пермської області, у 1978-1981 роках ‑ на засланні у Читинській області. У 1981-1983 роках – працював бібліотекарем районної бібліотеки м. Львова, потім (1983-1990 рр.) працював бібліотекарем Наукової бібліотеки ім. В.Стефаника АНУ. У 1990-1992 роках ‑ редактор журналу «Євшан-зілля» при Львівському обласному відділенні Фонду культури. У 1992-1998 роках був заступником директора Міжнародного центру освіти, науки та культури Міністерства освіти України у м. Львові. Член ПЕН-клубу з 1975 року. У 2015 році висувався Інститутом Івана Франка НАН України на Нобелівську премію з літератури.

Творчість: автор 50 книг поезії, перекладів, видань для дітей – «Вогонь купала» (1966 р., 1975 р.), «Поезії з України» (1990 р.), «Підсумовуючи мовчання» (1971 р., 1995 р.), «Коронування опудала» (1972 р., 1990 р., 1996 р.), «Спогади про світ» (1973-1975 рр.), «Тринадцять алогій» (1991 р.), «Книжечка для Дзвінки» (1991 р.), «Пробуджена муза» (1991 р.), «Невольнича муза» (1991 р.), «Се ми, Господи» (1993 р.), «Пан Ніхто» (1994 р.), «Молімось зорям дальнім» (1994 р.), «Про Дівчинку і Квіти» (1995 р.), «Слово триваюче» (1997 р.), «Дурні казки» (1996 р.), «Майже казки» (1997 р.), «Терновий колір любові» (1998 р.), «Таке Собі» (1999 р.), «Казки зі Львова» (1999 р.), «Ці квіти нестерні» (2000 р.), «Різні-прерізні телеляківки» (2001 р.), «Ігорчик святкує» (2001 р.), «Будельниця» (2002 р.), «Деякі пісеньки» (2002 р.), «Примовлянки» (2002 р.), «Магістрат» (2002 р.), «Ісус» (2003 р.), «Данка і Крак» (2004 р.), «Забави тістечок» (2004 р.), «Небилиці про котика і кицю» (2005 р.), «Пісеньки та віршики зі Львова» (2006 р.), 2 книги вибраного німецькою (1975 р.), французькою (1980 р.), польською (1999 р.) мовами. Співавтор (разом з І.Калинець): «На Святого Миколая» (2002 р.), «Тут ангели чудяться» (2003 р.), «Знане і незнане про Антонича» (2010 р.). Його твори перекладено чеською, португальською, французькою, польською, англійською, іспанською, німецькою, шведською, румунською мовами.