Офіційний веб-сайт

Калюта Вілен Олександрович

Кінооператор, заслужений діяч мистецтв України (з 1995року), член-кореспондент Академії мистецтв України (з 1997 року).

Шевченківська премія 2000 року (посмертно) за кінооператорські роботи останніх років.

Народився: 22 жовтня 1930 року у м.Гуляйполе Запорізької області.

Освіта: Васильківське військове авіаційно-технічне училище (1952 оку); курси асистентів-операторів при Київській кіностудії художніх фільмів ім.О.Довженка (1960 року).

Життєпис: З 1955 року ‑ оператор, оператор-постановник вищої категорії, Київської кіностудії ім. О.Довженка. У 1986-1990 роках ‑ секретар правління Спілки кінематографістів України, президент Гільдії кінооператорів України. Неодноразово був оператором фільмів Р.Балаяна, В.Криштофовича, О.Адабашьяна, М.Михалкова, до співпраці запрошував К.Дуглас. Працював на Київській кіностудії ім. О.П.Довженка, на студіях «ТРИТЭ» (Москва), «Camera One» (Франція).

Творчість: визнання до В.Калюти прийшло за зйомки фільму «Білий птах з чорною ознакою» (1971 року). У 1991 році кінострічка «Урга ‑ територія кохання» отримала Золотого лева на Венеціанському кінофестивалі. У 1995 році кінострічка «Стомлені сонцем», оператором якої він був, отримала премію Американської кіно академії «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою. Найвідомішим операторськими роботами В.Калюти є фільми: «Наперекір усьому» (1972 року), «Мріяти і жити» (1974 року), «Хвилі Чорного моря» (1975 року; 4 серії), «Польоти уві сні та наяву» (1982 року), «Легенда про княгиню Ольгу» (1983 року), «Бережи мене, мій талісман» (1986 року), «Смиренне кладовище» (1989 року), «Приятель небіжчика» (1997 року) та інші.

Помер: 3 листопада 1999 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі .