Офіційний веб-сайт

Капела бандуристів ім. Т.Шевченка

 

Капела бандуристів ім. Т. Шевченка

 

Шевченківська премія 1992 за популяризацію укр. муз. спадщини.

Засн. 1918 в Києві як самодіяльний ансамбль бандуристів, з 1919 — професійна Перша київ. капела бандуристів, з 1924 — Перша укр. худож. капела кобзарів. У 1925 було організовано Полтав. капелу (з 1930 — Держ. зразкова капела бандуристів УРСР). У 1935 обидва колективи об’єднано в Першу зразкову капелу бандуристів Наркомосу України. Худож. керівниками були: В. Кабачок (1925—34), В. Михайлов (1934—36), Д. Піка (1937), Д. Балицький (1937—38, був репресований), консультував капелу Г. Хоткевич. Під час гастролей Капели у Кривому Розі почалася Друга світова війна. Більшість учасників капели було відправлено на фронт. Дехто загинув, частина потрапила до нім. полону. Після повернення в окупований Київ, об’єдналися в невеликий колектив — Капелу ім. Т. Г. Шевченка. Її очолив талановитий бандурист Г. Г. Китастий (працював у капелі з 1935, концертмейстер і асистент диригента — з 1937). У 1943 з колективом капели виїхав у Німеччину. З 1949 — в Детройті (США), де (з перервою) керував капелою до 1984. Навчанням нових кадрів бандуристів займалися ветерани капели Г. Китастий, П. Потапенко, Є. Цюпа (кобзарську і хормейстерську освіту здобули ще до війни у Київ. консерваторії), М. Лісківський, Г. Назаренко.

  В основі концертних програм — укр. нар. пісні й зразки профес. музики. 1984 капелу очолив В. А. Колесник (кол. гол. хормейстер і директор Київ. т-тру опери та балету). 1991—94 він здійснив гастрольну поїздку містами України. До 1000-ліття хрещення України-Русі виконав з хором і записав на платівки 35 концертів з творів Д. Бортнянського. В репертуарі капели тв. в обробках В. Уманця — «Про козака Супруна», «Ой чого ж ви пожурились», В. Божика — «Ой зійшла зоря» (музика М. Леонтовича), «Дві пісні про Максима Залізняка» К. Стеценка, «У тієї Катерини» М. Лисенка (сл. Т. Шевченка), «Ой з-за гори, з-за лиману» (в аранжуванні Г. Китастого), «Ніч яка місячна», «Ой дівчино, шумить гай», марш «Україна» (муз. Г. Китастого, сл. І. Багряного), у вільній обробці та аранжуванні П. Потапенка — «Лірницько-кобзарський псалм 18 ст.», «Дума про козака Нечая» Д. Сочинського, «Ішов Кобзар чистим полем» М. Вериківського, «Це мій народ» О Козака (сл. Б. Олійника), «Віє вітер, віє буйнесенький», «Чому дуб не зелений», «Ой поїхали вози з України», «Ой по горі, по горі», «Гаї шумлять» Г. Майбороди (сл. П. Тичини), «Казала дівчина», «Ой там, при долині», «Ми ростем» (сл. Б. Нижанківського, муз. П. Потапенка), «Грай, моя бандуро» (сл. Д. Луценка, муз. В. Кирейка); колядки в обробках К. Стеценка («У Віфлеємі граді»), Д. Січинського («Вселенная, веселися», «В яслах лежить», «Розвеселімся всі», «Нова радість стала», «Радість з неба нам прийшла», «Возсіяний над сонце»), П. Потапенка («Ой в Єрусалимі», «В Віфлеємі днесь Марія»).