Офіційний веб-сайт

Караманов Алемдар Сабітович

Композитор, народний артист України (з 1994 р.), академік Академії мистецтв України (з 2005 р.).

Шевченківська премія 2000 року за фортепіанний концерт з оркестром №3 «Ave Maria» та симфонію №23 «Аз Ісус».

Народився 10 вересня 1934 у м.Сімферополі.

Освіта: музичну освіту здобув у Сімферопольському музичному училищі (закінчив у 1953 році) та Московській консерваторії, яку закінчив як композитор (у С.Богатирьова) і як піаніст (у В.Натансона). З 1958 по 1963 рік стажувався в аспірантурі у Д.Кабалевського та Т.Хрєннікова.

Життєпис: ранній (московський) період був надзвичайно плідним ‑ тут він написав 7 симфоній, драматичну ораторію «Ленін», два фортепіанних концерти, у Большом театрі був поставлений його балет «Комсомолія», а у Ленінграді ‑ балет «Сильніше за любов»,«Музика № 1 й № 2», триптих «Пролог. Думка. Епілог», «Вікно в музику», «15 концертних фуг» й інших.

Закінчивши аспірантуру він пережив важку творчу кризу, повернувся у Сімферополь, прийняв хрещення. Із цього моменту головною ідеєю його творчості стає «музична релігія» ‑ симфонічна і вокально-симфонічна музика. У 1965-1966 роках створює цикл із чотирьох симфоній «Совершившася», пише кілька вокально-симфонічних творів у жанрі католицької релігійної музики: Stabat Mater (1967 р.) і Реквієм (1971 р.). В 1968 році композитор створює Третій фортепіанний концерт Ave Maria, а в 1970-х пише ще один цикл із двох симфоній за назвою «Et in amorem vivificantem», а потім сімнадцяту симфонію «Америка». У другій половині 1970-х років А.Караманов створює один із найзначніших своїх творів ‑ цикл із шести симфоній «Бисть», за Одкровенням Іоанна Богослова (Апокаліпсис).

Після «Бисть» Караманов відходить від винятково релігійної тематики. У 1983 році він написав ораторію «Легенда-минуле Аджимушкая» й 24-ту симфонію «Аджимушкай», Гімн автономної республіки Крим (1992 р.), Містерію «Херсонес» (1994 р.).

Помер: 3 травня 2007 року у м.Сімферополі.