Офіційний веб-сайт

Луценко Дмитро Омелянович

 

Луценко Дмитро Омелянович

 

Поет.

Шевченківська премія 1976 разом з композитором І. Н. Шамо за пісні «Балада про братерство», «Києве мій», «Стоїть над Волгою курган», «Зачарована Десна», «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонько», «Фронтовики».

Нар.: 15.10. 1921, с. Березова Рудка, тепер Пирятинського р-ну Полтав. обл.

Пом.: 16.01. 1989, Київ.

Осв.: Навч. 1938—39 у Київ. гідромеліоративному ін-ті.

Кар’єра: Учасник Великої Вітчизняної війни. Після тяжкої контузії в травні 1945 став інвалідом. Працював на шахтах Донбасу, а в повоєнні роки — в ред. газет «Колгоспне село» (тепер — «Сільські вісті»), «Молодь України», був кореспондентом Всесоюзного радіо, зав. відділом поезії журн. «Вітчизна».

Твори: Перша збірка — «Дарую людям пісню» (1962). Збірки — «Незакінчена соната» (1966), «Як тебе не любити» (1969), «Добрість» (1971), «Пахучий хліб», «Серцю співається» (обидві — 1974), «До останнього патрона» (1975), «За Березовою Рудкою» (1976), «Коли ти зі мною» (1978), «Хлеб и песня» (М., 1978), «Березовий дзвін» (1980), «Вибране» (1981), «Пісня вірності» (1981), посмертні видання — «Усе любов’ю зміряне до дна» (1994), «А я люблю, люблю...» (1996), «Фронтова лірика Дмитра Луценка» (2005), «Фронтовая поэзия Дмитрия Луценко» (2005), «Дорога спадщина» (1984) та ін. Автор текстів багатьох відомих пісень («Києве мій», «Фронтовики», «Сивина», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та ін.), створених у співдружності з композиторами Л. Ревуцьким, К. Данькевичем, О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, А. Філіпенком, А. Пашкевичем, М. Дремлюгою, І. Шамо, В. Івасюком, І. Покладом та ін. В «БШК» опубл. вибране Л. «Усе любов’ю зміряне до дна» (К., 2005). Автор пісень до к/ф «Гори, моя зоре», «За всяку ціну», «Весела змова», «Радість моя», «На крилах пісні», «Закон Антарктиди», «Здрастуй, Гнате». Окремі тв. Л. перекладено багатьма мовами світу.

Відзнаки:  з. д. м. УРСР з 1974.