Офіційний веб-сайт

Майборода Георгій Іларіонович

 

Композитор, педагог, Депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань. Народний артист СРСР (з 1960 року).

Шевченківська премія 1963 року за оперу «Арсенал».

Народився 18 листопада (1 грудня) 1913 року на хуторі Пелехівщина Кременчуцького повіту Полтавської губернії (тепер село Глобинського району, Полтавської області).

Помер 6 грудня 1992 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Освіта: У 1932 році закінчив Кременчуцький індустріальний технікум, потім Київське музичне училище (1936 р.) та Київську консерваторію по класу композиції (у Л.Ревуцького, 1941 р.), аспірантуру Київської консерваторії (1945-1949 рр.).

Життєпис: У 1932 році після закінчення технікуму поїхав техніком-механіком на «Дніпрозаводбуд» у місто Запоріжжя, де протягом кількох років брав участь у музичній самодіяльності, співав в капелі «Дніпробуд». Вирішивши професійно займатись музикою – закінчив Київське музичне училище та консерваторію. Щойно закінчив консерваторію пішов на війну, воював на фронті, а по її закінченню  навчався в аспірантурі Київської консерваторії під керівництвом Левка Ревуцького. У 1952-1958 роках викладав у Київській консерваторії музично-теоретичні дисципліни. У 1962-1967 роках був секретарем, а потім заступником голови Спілки композиторів УРСР, далі головою правління Спілки композиторів УРСР (1967-1968 рр.). Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 7-9 скликань (1967-1980 рр.). Жив у Києві.

Творчість: Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Автор опер: «Милана» (лібрето А.Турчинської, 1987 р.), «Арсенал» (лібрето О.Левади і А.Малишка, 1960 р.), «Тарас Шевченко» (лібрето власне, 1964 р.), «Ярослав Мудрий» (лібрето власне за драматичною поемою І.Кочерги, 1973 р.); вокально-симфонічної кантати «Дружба народів» (сл.М.Рильського і О.Новицького, 1948 р.), симфонічних поем «Запорожці» (сл. Л.Забашти, 1954 р.), «Лілея» (за Т.Шевченком, 1939 р.), «Каменярі» (за тв. І.Франка, 1941 р.), «Гуцульська рапсодія» (1951 р.); 4 симфоній для симфонічного оркестру (1940 р., 1952 р., 2-а ред. 1966 р. ‑ «Весняна»; 1976 р., 1989 р. ‑ «Осіння»). Сюїти із музики до трагедії Шекспіра «Король Лір» (1959 р.), Урочиста увертюра (1985 р.), Концерт для голосу з оркестром (1969 р.), Концерт для скрипки з оркестром (1977 р.), Симфонічні варіації (1987 р.), Хори на слова В.Сосюри («Дощ») та М.Рильського («Неначе сон», «На білу гречку впали роси»), Д.Павличка, 12 хорів без супроводу. Романси: «Дума» (сл. Т.Шевченка, 1939 р.), «Розвійтеся з вітром» (сл.І.Франка, 1939 р.), «Весна іде» (сл.Лесі Українки, 1948 р.), «Троянда» (сл.В.Сосюри, 1953 р.), «Запливай же, роженько весела» (сл.А.Малишка), на слова О.Пушкіна, А.Міцкевича, П.Тичини, Т.Масенка, С.Щипачова, В.Симоненка, О.Ющенка. Вокальний цикл «Пісні прощання», пісні для дітей, обробки народних пісень. Музика до драматичних спектаклів, фільмів: «Якби каміння говорило» (1958 р.), «Солдатка» (1959 р.), «Таврія» (1959 р.), «Помилка Оноре де Бальзака» (1968 р.), «Родина Коцюбинських» (1970 р.), «Ніна» (1971 р.), «Довга дорога в короткий день» (1972 р.).