Офіційний веб-сайт

Стельмах Михайло Панасович

Прозаїк, поет, драматург, фольклорист, громадський діяч. Академік АН України (з 1978 року).

Шевченківська премія 1980 року за роман «Чотири броди».

Народився:11 (24) травня 1912 року у с. Дяківці, тепер Літинського району Вінницької області.

Освіта: літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (1933 р.).

Життєпис: У 1933-1939 роках вчителював на Вінниччині та Київщині. Як поет друкується з 1936 року. Учасник Другої світової війни. Під час війни у Воронежіта Уфі вийшли під редакцією М.Рильськогодві збірки фронтових віршів: «Провесінь», «За ясні зорі». Після війни, на запрошення поета Максима Рильського, став співробітником Інституту фольклору, етнографії та мистецтва АН України (1945–1953 роках). Обирався депутатом колишньої Верховної Ради СРСР 6-9 скликань.

Найвідомішими його творами є: романи «Велика рідня» (1949-1951 рр.), «Кров людська — не водиця» (1957 р.) та «Хліб і сіль» (1959 р.), «Правда і кривда» (1961 р.), «Дума про тебе» (1962 р.), «Чотири броди» (1979 р.), автобіографічна повість «Гуси-лебеді летять...» (1964 р.) і «Щедрий вечір» (1967 р.), «Над Черемошем» (1952 р.), п’єси «Золота метелиця» (1955), «Кров людська - не водиця» (1959, екранізовано 1960 р.), «На Івана Купала (Дума про Морозенка)» (1966), «Зачарований вітряк» (1967 р.), «Кум королю» (1968 р.), «Дума про любов» (1971 р.), «Творів» у 7 томах (1982-1983 рр.) тощо. Він також автор ряду поетичних збірок: «Добрий ранок» (1941 р.), «Шляхи світання» (1948 р.), «Жито сили набирається» (1954 р.), «Поезії» (1958 р.), «Мак цвіте» (1968 р.). Написав книжки для дітей: «Жнива» (1951 р.), «Колосок до колоска» (1951 р.), «Живі огні» (1954 р.), «Весна-весняночка» (1955 р.), «У сестрички дві косички» (1955 р.), «В їжаковім вітряку», «Як журавель збирав щавель» (1957 р.), «Бурундукова сім'я» (1963 р.), «Цапків урожай» (1967 р.), «Лісова казка» (1980 р.), «Непослушко довгі вушка і дзвоник» (1980 р.).

Помер 27 вересня 1983 року у Києві. Похований на Байковому цвинтарі.