Офіційний веб-сайт

Верьовка Григорій Гурійович

 

Верьовка Григорій Гурійович

 

Хоровий диригент, композитор, педагог, фольклорист, музично-громадський діяч.

Шевченківська премія 1968 разом з А.Т.Авдієвським за створення високохудожніх концертних програм Державного заслуженого українського народного хору ім.Г.Г.Верьовки.

Народився: 13 (25).ХІІ.1895, м. Березна, тепер смт Менського району Чернігівської області.

Помер: 21.Х.1964, м.Київ.

Освіта: Навчався 1918—22 у Київському музично-драматичному інституті ім.М.В.Лисенка по класу композиції Б.Яворського, по класу диригування О.Орлова; закінчив екстерном 1933.

Кар’єра: викладав у Київському музично-драматичному інституті ім.М.В.Лисенка у 1923—29; з 1919 — керівник самодіяльних робітничих хорів. З 1919 викладав у навчальних закладах Києва (1939—41, 1943—64 — у консерваторії; з 1947 — її професор). Організатор (1943), художній керівник і головний диригент (до 1964) Українського народного хору (з 1965 — його імені). 1948—52 — голова правління Спілки композиторів України.

Твори:  для симфонічного оркестру — Веснянка (1927), сюїта на народні теми, «Вулична інтермедія» (обидві — 1929), увертюра; для оркестру народних інструментів — танець «Плескач» (1932); для скрипки і фортепіано —танець, лірична пісня; для народного хору — кантати «Там на горі за Дніпром» (слова П. Тичини, 1924), п’ять пісень (слова Т. Шевченка та І. Франка, 1925—35); «Нехай собі та й шумлять дуби» (1936), «То не вітер» (1941), «Не спочивайте» (1956) та ін.; романси на слова І. Франка, П. Тичини, М. Семенка, Є. Плужника та ін.; пісні — «Ясень» (слова П. Тичини), «Виряджала милого» (слова М. Грудницької), «Клятва» (сл. М. Бажана, 1942) та ін.; обробки народних пісень. Вийшло зібрання творів Григорія Верьовки (т. 1—6, 1971—80).

Відзнаки: народний артист УРСР з 1960. Державна премія СРСР, 1948.