Офіційний веб-сайт

Задорожний Іван-Валентин Феодосійович

Задорожний Іван-Валентин Феодосійович

 

 

Живописець і монументаліст.

Шевченківська премія 1995 за серію робіт 1964-88 pp.

Народився: 07.08. 1921, м.Київ.

Помер: 21.10.1988, там же; похований у Ржищеві Київськоїобласті.

Освіта: Київський художній інститут (майстерня К.Єлеви, А. Петрицького – 1951).

Кар’єра: Київський художній інститут (тепер ‑ Українська Академія Мистецтв)- викладач (1980-81).

Твори: картини «Богдан Хмельницький залишає в заставу кримському ханові свого сина Тимоша» (1954), «Краснодонці» (1955), «Кобзар» (1958-61), «Прометей» (1961-64), «Мати» (1962-63), «В ім’я життя» (1963), «Мої земляки» (1964), «Весілля» (1965-67), «Ярослав Мудрий», «Петро Могила» (обидві ‑ 1973), «Маруся Чурай» (1977), «Роксолана» (1977), «Юрій Кондратюк» (1980-84), «Атіла», «Олімпій» (обидві ‑ 1985), «Максим Березовський», «Поет і цариця», «Танок смутку», «Ластівки», «На вічній дорозі розп’яті ми...» (всі – 1983-88), «Козак Мамай» (1980-83); монументальні роботи ‑ вітражі «Т.Г.Шевченко і народ» у Київському університеті (1969, у співавторстві), «Наша пісня ‑ наша слава» у Палаці культури в Кременчуку (1971-72, у співавторстві), «Космос» (1974) і розпис «Народження технічної думки» (1975) в Палаці культури в м. Павлограді Дніпропетровська область, «Скіфія» (1979-80; дерево, різьблення) та ін.; гобелени «Засійся, чорна ниво, волею ясною» (1988) та ін. Автор крилатих висловлювань, що склали «Заповіти художника» (надруковано в альманасі «Артанія» 1995).